фото: Л. Годлевська

Кільцювання кажанів
в Україні


 

Навіщо кільцювання?

Мічення диких тварин — один із способів вивчення їх біології. За допомогою мічення з'ясовують цілий ряд фактів стосовно часової та просторової динаміки їхніх популяцій та окремих груп, тривалості життя, особливості соціальної організації, біології; хронології вікових змін, які відбуваються у різних видів; чисельності тощо. Все це стосується і кажанів. Проте їх мічення має певні особливості, з якими важливо рахуватися. Зокрема, якщо дослідник використовує кільця, він має рахуватися з ніжністю шкіри і болони на крилах кажанів, бо саме туди кільце і розміщається. Кільце, яке може пошкодити крило, або невдале його розміщення – це прямий шлях до хвороби і загибелі звірка. Тому дослідник має мати відповідні хіроптерологічні (або підготовлені спеціально для кажанів) кільця, великий досвід і навички мічення, і взагалі має рахуватися з вразливістю цих тварин. І якщо все було зроблено добре, кажан буде носити кільце без усяких проблем все своє життя, яке іноді становить 15-20 років (і навіть більше), що зокрема і було встановлено завдяки кільцюванню.

фото: Л. ГодлевськаОдне з найбільш очевидних завдань кільцювання — вивчення міграцій рукокрилих. Дякуючи кільцюванню, були з’ясовані напрямки та відстані, які вони долають. Наприклад, було виявлено, що крихітний лісовий нетопир є одним з найдальніх мігрантів, бо восени і навесні перетинає всю Європу, це понад 2000-2500 км. Було виявлено, що кажани з величезної території можуть збиратися на зиму лише в кількох підземних порожнечах, тому такі сховища мають украй важливе значення в житті рукокрилих цілих регіонів.

Кільцювання кажанів в Україні розпочате у 1939 р. співробітником Інституту зоології АН УРСР Б. Поповим. В період з 1939 по 1990 рр. було окільцьовано більше 4000 особин кажанів 15 видів.

 

Сьогодення кільцювання

На сьогодні, в Україні застосовують спеціальні кільця з написами: «Kiev Ukraine», «Moskwa», «C.I.C. Krakow». Кільцювання кажанів проводиться попутно з основними дослідженнями уцоківців в багатьох областях України. У період з 1990 р. по 2009 р. помічено більше 5000 особин.

Треба зауважити, що якщо на кажані кільце, наприклад, з краківським маркуванням — це зовсім не означає, що його помічено у Польщі. Однак знахідка кажана з іноземним кільцем, надягнутим десь за кордонами України дуже імовірна, бо чимала кількість наших рукокрилих є мігранти, які по півроку проводять у центральній та західній Європі, де об’єми кільцювання сягають багатьох тисяч щорічно.

 

Де у кажана кільце?

Кільце на кажана чіпляється не на задню кінцівку (як птахам), а на крило (див. фото). Зазвичай кільце добре помітно у кажана у спокої, зі зложеними крилами. Загалом його помітно й на кажані у польоті, але в такому випадку його, так би мовити, „треба бути готовим” побачити.

 

Що робити, якщо знайшли кажана з кільцем?

Якщо Ви спостерігаєте живого кажана у стані спокою (в оціпенінні, на зимівлі тощо), не треба намагатися зняти кільце, цим ви потурбуєте та стресуєте кажана та можете наразитися на ризик бути покусаним;

а тому треба:

  • відмітити та записати колір та розмір кільця, а також його устрій (має вушка або не має) — див. фото (справа — кільце з вушками, зліва — без);
  • не турбуючи тварину, прочитати та записати, що написано на кільці (у ряді випадків це є цілком можливим); якщо читаються окремі цифри або букви, записати їх, поставивши прочерк для неясних символів;
  • по можливості сфотографувати особину з кільцем максимально чітко;
  • повідомити нам за адресою kazhan(собачка)kazhan.org.ua або 01601 Київ, Хмельницького, 15, ІЗАН (для Годлевської О. В.).

 

Якщо Ви знайшли мертвого кажана з кільцем,

то cлід:

  • зняти кільце;
  • розігнути його (щоб він став пластинкою);
  • наклеїти кільце-пластинку на щільній папір або картонку, поряд написати номер, місце та дату знахідки, інші деталі знахідки;
  • надіслати на адресу 01601 Київ, Хмельницького, 15, ІЗАН (для Годлевської О. В.) або будь-яким чином повідомити нам про знахідку (наприклад, за адресою kazhan(собачка)kazhan.org.ua).

Для людей з біологічною освітою — по можливості слід відколектувати мертву тварину та передати її нам.

 

Навіщо повідомляти

Мічений кажан удруге потрапляє до рук (або на очі) дослідника дуже рідко, бо кажанів, принаймні в Україні, у десятки або сотні тисячі разів більше за дослідників, і живуть вони і пересуваються на багато більшій території. Тому ефект від цієї справи з’являється, по-перше, при дуже значній кількості тварин, що були помічені; по-друге, при ретельній фіксації кожного факту повторного спостереження кажана з кільцем. А в останньому можуть допомогти саме повідомлення людей (не-зоологів), що спостерігали або знайшли кажана з кільцем.

 

Інформацію підготовлено Л. Годлевською, С. Гащаком

 

 повернутися

08.11.2009